Як вибрати зернистість шліфувального круга
Кутова шліфувальна машина (КШМ), або, як її ще називають у побуті, «болгарка», є незамінним помічником для домашніх майстрів під час ремонту та будівництва. Завдяки цьому нехитрому інструменту можна легко підготувати поверхню до зварювання, обробити деревину або використовувати його для відрізних робіт по каменю та металу. Кожен майстер, який поважає свою справу, знає, що потрібно вміти правильно вибирати насадку, підбирати її тип і призначення, адже всі круги мають свої особливості та характеристики. Розглянемо це детальніше.
Шліфувальні круги та їх особливості
Шліфування — це, мабуть, один із найважливіших процесів підготовки поверхонь. Воно дає змогу усунути шорсткість, вирівняти рельєф, виправити нерівності та виконати багато іншого. Щоб полегшити роботу та заощадити час, не обробляти поверхню, як раніше, вручну наждачним папером, використовують інструмент із певним видом насадок. Для цього на шліфувальну машину встановлюють абразивний круг або диск.
Насадка вибирається відповідно до майбутнього виду роботи та шліфування. По-перше, кожна шліфувальна машина розрахована на певний діаметр насадки. По-друге, кожен інструмент має свою максимальну потужність і допустиму кількість обертів. По-третє, потрібно розуміти, з яким видом поверхні доведеться працювати: деревом, металом чи каменем.

Шліфувальні диски — це один із видів кругів, які використовуються для обробки, полірування та різання матеріалів із певною шорсткістю. Завдяки шліфуванню можна досягти необхідного результату під час обробки матеріалів при виготовленні або реставрації.
При виборі круга для свого робочого інструмента дуже важливо звернути особливу увагу на тип і вид виробу. Завдяки маркуванню можна вибрати найбільш підходящу насадку. Воно має містити такі відомості:
- швидкість обертання;
- типи;
- розміри;
- зернистість;
- вид абразивного матеріалу;
- клас точності;
- структуру;
- тип зв’язки;
- твердість.
Крім того, на поверхню кругів зазвичай наносять попереджувальні позначення.
Оскільки багато виробників застосовують різні нормативні документи (ГОСТи) для виготовлення насадок для КШМ, позначення на упаковці можуть відрізнятися.
Також шліфувальні круги бувають різних профілів — їх налічується близько 39 — і типів (усього їх 14). Вони залежать від виду виробу. До основних належать:
- Універсальні з прямим профілем.
- Кільцеві.
- З конічним профілем.
- З кільцевим профілем.
- З конічним двостороннім профілем.
- З виїмкою з одного або двох боків.
- З виїмкою конічної або циліндричної форми.
Кожен тип має свій порядковий номер, яким його позначають при згадуванні.
Відмінність зернистості шліфувальних кругів
За допомогою зернистості насадки легко визначити розмір абразивних зерен. Чим однорідніші частинки, тим якіснішим буде результат обробки поверхні. Також прийнято використовувати крупне зерно для знімання шарів із поверхні, оскільки завдяки йому процес проходить швидше. Дрібне варто застосовувати вже після цієї процедури — для зачищення. Окрім зернистості, потрібно враховувати розмір і діаметр використовуваного шліфувального диска. Наприклад, невеликі круги часто використовуються для обробки дерев’яних поверхонь або знімання шару фарби чи лаку.
Крупна зернистість
Цей тип дисків для КШМ використовується переважно для первинної обробки поверхонь: знімання першого шару та підготовки матеріалу до подальшої роботи. Завдяки міцному матеріалу, з якого складається зерно, можна швидко видалити все непотрібне та за короткий час перейти до роботи. Але перед використанням варто враховувати особливості самої поверхні та її стійкість до такого виду обробки.
Дрібна зернистість
Ці диски використовують для зачищення обробленого матеріалу, видалення плям і залишків. Вони сприяють отриманню більш гладкої та м’якої поверхні без глибоких пошкоджень
Вважається, що найбільш практичними для шліфування є круги з дрібним зерном, оскільки вони м’яко видаляють нерівності та надають поверхні охайного вигляду. Проте це не означає, що потрібно віддавати перевагу саме їм. Вони дуже зручні для зачищення та доведення роботи до кінця. Водночас варто враховувати, що матеріали й поверхні мають абсолютно різну структуру, тому для кожного випадку краще підбирати насадку індивідуально. Головне — звертати увагу на структуру зерна, можливості інструмента та його основні характеристики.

Якщо виникають сумніви щодо правильності вибору насадки для певної поверхні, на нашому сайті у відкритому доступі є багато інформації. Також можна звернутися за порадою до професіоналів або просто людей, які добре розуміються на тому, що, як і в яких випадках найкраще застосовувати.
Класи зернисстості шліфувальних кругів
Найчастіше як матеріали для зерна використовуються
- алмаз;
- ельбор (кубоніт, боразон);
- карбід кремнію (чорний або зелений);
- електрокорунд (білий, титанистий, цирконієвий та ін.).
За ГОСТ 3647–80 розмір зерна позначається в одиницях, що дорівнюють 10 мкм. Для шліфувального порошку додається літера М, а за міжнародним ГОСТ Р 52381–2005 прийнято використовувати позначення F із числом.
Розмір зерен визначає маркування дисків. Нижче наведені основні значення:
- Шліфувальне зерно: розмір фракції від 200 до 16.
- Шліфувальний порошок: від 12 до 4.
- Мікрошліфувальний порошок: від М63 до М14.
- Тонкий мікрошліфувальний порошок: від М10 до М5.
Тип зернистості алмазних насадок позначається інакше — через дріб верхнього та нижнього значення. Кожен із цих матеріалів відрізняється термостійкістю, зносостійкістю та мікротвердістю.
Ниже приведены примеры:
- Електрокорунд завдяки своїй високій теплостійкості чудово підходить для обробки поверхонь із чавуну, сталі, заліза, латуні або бронзи.
- Ельбор інертний до заліза. Його використовують для важкооброблюваних сталей і сплавів. Підходить для чистового або остаточного шліфування, а також для заточування.
- Карбід кремнію відрізняється підвищеною твердістю. Ідеально підходить для граніту, порцеляни, кремнію, скла, кераміки, а також жароміцних матеріалів і сплавів.
- Алмаз є одним із найбільш зносостійких матеріалів, хоча й не відрізняється особливою теплостійкістю. Застосовується для шліфування високотвердих матеріалів і заточування твердосплавних різальних інструментів.
Алмазні насадки здатні обробляти матеріал практично будь-якої складності, але не варто забувати, що сам алмаз досить крихкий і погано протистоїть ударним навантаженням. З цієї причини доцільно використовувати їх уже на заключних етапах роботи для зачищення або остаточного полірування. А через низьку термостійкість бажано використовувати охолоджувальну рідину.
Важливо пам’ятати, що лише за правильного вибору форми та характеристик можна забезпечити правильність і безпеку виконуваних робіт. Найкращий варіант — коли матеріал відповідає робочій поверхні. У крайньому разі можна використовувати альтернативний універсальний шліфувальний круг, але в такій ситуації необхідно уважно вивчити всю інформацію, зазначену на упаковці, або звернутися до того, хто розуміється на цьому питанні.
Українська
Русский