Types of sanding paper: features of choice

Шліфування — важлива операція, яка застосовується не лише у виробництві, а й у побуті. Така обробка дає змогу усунути різні дефекти поверхні: нерівності, незначні подряпини, відколи, задирки та сліди корозії.

Шліфування може виконуватися вручну або автоматично — за допомогою спеціального електричного інструмента. В обох випадках одним із основних витратних матеріалів є шліфувальні листи. Від правильного вибору абразиву залежать якість обробки, продуктивність і кінцевий результат роботи.

Особливості різних типів шліфувального паперу

Наждачний папір — абразивний матеріал, призначений для обробки металевих, дерев'яних, пластикових та інших поверхонь. Конструктивно він складається з основи, на яку наноситься абразивне зерно. Сполучна речовина забезпечує надійне закріплення зерна на основі.

Сьогодні на ринку представлений широкий асортимент таких витратних матеріалів. Щоб зробити правильний вибір, необхідно розуміти відмінності між ними та враховувати особливості конкретної роботи.

Наждачний папір класифікують за такими параметрами:

• складом абразиву;
• зернистістю;
• типом основи;
• способом нанесення абразивного зерна.

Як абразив можуть використовуватися електрокорунд, карбід кремнію, гранат, кубічний нітрид бору (CBN) та алмаз.

Електрокорунд має хорошу ріжучу здатність і високу стійкість до навантажень, тому широко використовується для обробки металу та інших матеріалів.

Карбід кремнію твердіший за електрокорунд, але водночас більш крихкий. Шліфувальні стрічки з карбідом кремнію можуть використовуватися для обробки скла, пластику, лакофарбових покриттів та фінішної обробки деяких металів.

Гранат є відносно м'яким абразивом. Він швидше зношується, але може забезпечувати якісну обробку поверхні, зокрема деревини.

Кубічний нітрид бору (CBN) та алмаз належать до надтвердих абразивних матеріалів. Їх використовують для спеціалізованих завдань, де потрібні високі ріжучі властивості та зносостійкість. Вартість таких матеріалів зазвичай вища, тому їх застосування залежить від конкретного завдання.

Одним із найважливіших параметрів шліфувального паперу є зернистість. Вона характеризує розмір абразивного зерна та визначає інтенсивність обробки. Чим крупніше зерно, тим більше матеріалу воно може знімати та тим грубішою буде обробка. Дрібніше зерно використовується для поступового згладжування поверхні та фінішної обробки.

У системі FEPA для шліфувального паперу використовуються позначення із символом P та числовим значенням. Чим більше число після P, тим дрібніше абразивне зерно.

Умовно шліфувальні матеріали можна поділити на:

• крупнозернисті — призначені для інтенсивного зняття матеріалу, видалення старих покриттів, грубого вирівнювання та очищення поверхні;
• середньозернисті — використовуються для проміжної обробки та усунення слідів після грубого шліфування;
• дрібнозернисті — застосовуються для фінішної обробки та підготовки поверхні до подальших операцій.

За типом основи шліфувальні матеріали бувають на паперовій, тканинній та комбінованій основі.

Паперова основа може бути звичайною або вологостійкою. До її переваг належать доступна вартість, стабільність розмірів під час роботи та можливість нанесення дрібного абразивного зерна. Водночас папір зазвичай поступається тканині за міцністю та стійкістю до механічних навантажень.

Шліфувальні матеріали на тканинній основі мають високу міцність на розрив, еластичність і можуть мати вологостійкі властивості. Як основу найчастіше використовують бавовну або поліестер. Спеціальні просочення та сполучні речовини підвищують стійкість матеріалу до вологи й механічного навантаження.

Недоліком тканинної основи може бути вища вартість порівняно з паперовою. Крім того, деякі тканинні матеріали можуть розтягуватися під час роботи.

Комбінована основа складається зі сполучених між собою шарів паперу та тканини. Такі матеріали поєднують міцність тканини та стабільність паперової основи. Серед їхніх переваг — підвищена зносостійкість, еластичність і стійкість до стирання. Вологостійкість залежить від конкретної конструкції та характеристик виробу, тому її необхідно перевіряти за маркуванням.

Існує два основні способи нанесення абразивного зерна на основу — механічний та електростатичний.

За механічного способу зерна розподіляються на поверхні основи відповідно до технології виробництва. Під час електростатичного нанесення зерна орієнтуються під дією електричного поля, завдяки чому їхні гострі частини спрямовуються вгору. Така орієнтація може сприяти ефективнішому різанню та видаленню матеріалу під час шліфування.

Особливості використання

Шліфувальний папір має широку сферу застосування. За його допомогою можна видаляти старі лакофарбові покриття, очищати металеві поверхні від іржі, усувати нерівності та готувати поверхню до фарбування.

Гнучкий абразив також часто використовують для обробки зашпакльованих поверхонь. Він дає змогу вирівняти площину та усунути сліди й борозни, які залишаються після нанесення шпаклівки.

Абразивні рулони широко використовуються і в автомайстернях. З їхньою допомогою можна видаляти сліди корозії, готувати елементи автомобіля до фарбування, обробляти деталі перед нанесенням шпаклівки та виконувати інші операції.

У деревообробній галузі абразивні матеріали застосовують для реставрації меблів, підготовки дерев'яних поверхонь і виробництва нових виробів.

Щоб робота була максимально ефективною, необхідно правильно підібрати зернистість наждачного паперу. Для грубої обробки зазвичай використовують крупнозернисті абразиви Р22-Р60, а для фінішного шліфування — дрібнозернисті. Конкретний номер зернистості залежить від матеріалу, стану поверхні та бажаного результату.

Для матування металевих поверхонь можуть застосовуватися спеціальні неткані абразивні матеріали. Вони дають змогу отримати рівномірну обробку без такого агресивного зняття матеріалу, як під час використання грубозернистого абразиву.

Під час вибору наждачного паперу також потрібно враховувати обсяг майбутніх робіт. Якщо йдеться про одноразову обробку невеликої деталі, може бути достатньо доступного абразиву на паперовій основі. Для тривалої або інтенсивної роботи доцільніше використовувати матеріали на тканинній чи комбінованій основі, які краще витримують механічне навантаження.